Описуючи Чорне море і Татарію, префект Кафи Емідіо Дортеллі д'Асколі у 1634 році писав про запорізькі чайки наступне:
«Якщо Чорне море завжди було сердитим з древніх часів, то тепер воно безсумнівно ще чорніше і ще страшніше від численних чайок, які усе літо спустошують море і сушу. Ці чайки продовгастої форми, щось на зразок фрегатів. Вони уміщають 50 чоловік, ідуть на веслах і під вітрилом. Щоб вони могли витримувати жорстокі бури, їх обв'язують навколо бортів соломою... Жодне судно на морі, яким би великим і добре озброєним воно не було, не перебуває у безпеці, якщо, матиме нещастя особливо в тиху погоду зустрітися з ними».

Сподвижник Петра I віце-адмірал К. І. Крюйс також залишив записи про запорізькі судна:
«Човни козацькі не мають палуб, довжиною від 50 до 70фут (15,25-21,35м.), шириною 20фут(6,1 м.). Весел від 16 до 40, судна мають кермо з носа й корми»

Французький інженер Гійом Боплан, який у XVII столітті перебував на польській службі і займався будівництвом фортець в Україні писав:
«Козаки будують човни довжиною 60, шириною від 10 до 12, і глибиною і 12 футів. Човни ці без кіля, дно їх складається з видовбаної вербової або липової колоди, довжиною близько 45футів, воно обшивається з боків на 12футів догори дошками, завдовжки від 10 до 12, і завширшки1 фут і прибиваються одна до одної так точно, як і при побудові річкових суден... Довжина човна поступово збільшується догори: це ясніше видно із прикладеного малюнка. На ньому можна помітити товсті канати з очерету, які обвиті ликами або глодом й, як зв'язані бочечки, обхоплюють човен від корми до носа... Човни козацькі, маючи з кожного боку по 10-15 весел, плавають на веслах швидше за турецькі галери... Помічають же ворожий корабель чи галеру швидше, ніж турки помітять їх човни, що піднімаються над морською поверхнею не більше ніж на 2,5 фути».

Після успішної участі козацьких чайок у Кінбурнскій баталії на початку червня 1788 року під Очаковим Суворов писав:
«...проти бусурманських суден здається мені корисно направити до блокфорту мої три запорізькі судна, оскільки лише вони придатні до погоні».